Адвокат Ткаченко Сергій Олександрович

https://www.facebook.com/190134267708420/posts/4666958630025939/

четвер, 16 грудня 2021 р.

Презентація новітньої системи «Custody Records» в Бориспільському районному управлінні поліції Київської області

16.12.2021 в Бориспільському районному управлінні поліції відбулась презентація системи «Custody Records» за участі начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Андрія Нєбитова, начальника Бориспільського районного управління поліції Тараса Кравчука, заступника міського голови Борисполя Віталія Горкуна, адвокатів Олександра Кеєра та Сергія Ткаченка, працівників поліції та ЗМІ.

Адвокат Сергій Ткаченко.

субота, 22 лютого 2020 р.

Судом закрито справу щодо водія, звинуваченого у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння

Постановою судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 06.02.2020 закрито провадження у справі про адмінправопорушення № 371/32/20 щодо мого підзахисного М., обвинуваченого у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про закриття провадження в даній справі у зв'язку із в т.ч. тим, що в порушення п. 6 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, адмінпротокол щодо М. не містить відомостей про свідків, в присутності яких М. буцімто відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Крім того, в протоколі поліцейський не зазначив яким законом встановлено порядок відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, на що суддя вказав про те, що йому не відомий закон України який встановлює порядок відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння (вказівка на принципову невірність формулювання, наведеного поліцейським).

В ході судового розгляду суд прийшов до висновку про те, що вищенаведені недоліки, допущені при складанні адмінпротоколу, унеможливлюють здійснення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи як того вимагає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому неможливо піддати М. заходу впливу в зв'язку із адмінправопорушенням у порядку, встановленому законом.

Як результат - справу закрито, посвідчення водія повернуто останньому.

P.s. Наполегливо закликаю водіїв утримуватись від керування транспортними засобами у стані сп'яніння, адже внаслідок чого перш за все виникає небезпека життя та здоров'я як самого водія, так і інших учасників дорожнього руху.

Адвокат Сергій Ткаченко.

пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

Успішний правовий захист у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру

По результатам півторарічного судового розгляду ухвалою Богуславського районного суду Київської області (судді Тітова М.Б.) від 21.02.2020 у кримінальному провадженні ЄУН 371/812/18 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора щодо застосування до мого підзахисного за призначенням Б. примусових заходів медичного характеру (п.з.м.х.) у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим типом нагляду, якому в ході досудового розслідування оголошено підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження).

Під час досудового розслідування експертами одного із комунальних психіатричних закладів надано висновок про наявність у Б. ознак психічного захворювання, яке викликає необхідність примусового стаціонарного лікування.

В ході судового розгляду у зв’язку із наявністю обґрунтованих сумнівів у необхідності застосуванні п.з.м.х. щодо Б. - стороною захисту заявлено ряд клопотань, які задоволені судом, зокрема щодо витребування додаткових медичних документів та призначення додаткових судово-психіатричних експертиз саме в закладі МОЗ України.

Експертами-психіатрами в кінцевому результаті констатовано відсутність необхідності застосування до Б. відповідних заходів медичного характеру, у зв’язку з чим судом відмовлено у задоволенні такого клопотання прокурора та кримінальне провадження щодо застосування до Б. п.з.м.х. закрито.

P.s. Висловлюю вдячність експертам ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу алкоголю та наркотиків МОЗ України» за професійність та об’єктивність.

Адвокат Сергій Ткаченко.

Відео: https://www.facebook.com/radakiobl/videos/1772679889535622/UzpfSTEwMDAwMzYzMDU3MjE3ODoxODI4OTE2NTMwNTcyNjgy/

четвер, 19 грудня 2019 р.

Святкування Дня адвокатури України 19.12.2019 - "Віденський бал". Готель "Президент" (м. Київ)

Святкування Дня адвокатури України 19.12.2019 - "Віденський бал", організоване Радою адвокатів Київської області. Готель "Президент" (м. Київ).

Адвокат Сергій Ткаченко.

вівторок, 26 листопада 2019 р.

Таращанський суд виправдав водія, обвинуваченого у відмові від проходження огляду на стан сп’яніння.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 13.11.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85720085) провадження по справі про адміністративне правопорушення № 379/1242/19, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння), щодо мого підзахисного за призначенням Л. закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо підзахисного 08.09.2019 працівниками Таращанського відділення поліції складено адмінпротокол по факту події у вигляді відмови Л. від проходження огляду на стан сп’яніння, яка буцімто мала місце 07.09.2019.

Підзахисний свою вину категорично заперечив, як і сам факт керування автомобілем.

Неодноразові судові виклики з метою надати пояснення по факту складання адмінматеріалів як працівники поліції, так і поняті, які під час складання таких матеріалів запрошені останніми, проігнорували.

При прийнятті рішення суд послався на ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також вказав на те, що сукупність лише письмових доказів суд вважає недостатнім для ствердження про наявність в діях Л. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

P.s. В даній судовій справі Л. під час судового розгляду у встановленому порядку скористався своїм правом на захисника за призначенням за рахунок держави через систему безоплатної правової допомоги як такий, що підпав під відповідну категорію, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Білоцерківським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокату видано доручення на захист інтересів Л.

Перелік суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу визначено статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Згідно п. 1 ч. 1 вказаної статті Закону до таких суб’єктів відносяться у т.ч. особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 такого Закону.

За отриманням додаткових роз'яснень кожен може звернутись до одного із бюро правової правової допомоги, які є у відповідних районних центрах, або відповідного місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які наявні у великих містах.

Адвокат Сергій Ткаченко.

пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

Відмова від профілактичних щеплень. Чи мають право відмовити в прийнятті дитини до навчального закладу. Судова практика Верховного Суду.

Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти і науки закликали батьків до 1 вересня зробити дітям усі необхідні щеплення за Календарем профілактичних щеплень. Під час пресконференції в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, 14.08.2019, у приміщенні Будинку Уряду, йшлося про те, що діти, які не пройшли вакцинацію, за винятком тих, які мають медичні протипоказання до цього, не зможуть відвідувати дитячі садки та школи з іншими учнями.

Питання, яке тривожить багатьох батьків неповнолітніх дітей: «Чи мають право адміністрації дошкільних (дитячих садочків) та середніх навчальних закладів (шкіл) відмовити у прийнятті невакцинованої дитини тобто дитини, батьки якої у встановленому порядку відмовились від проведення профілактичних щеплень згідно з Календарем профілактичних щеплень, до відповідного навчального закладу?».

На дане питання досить вичерпну відповідь надано Верховним Судом в його постанові від 17.04.2019 в рамках цивільної справи № 682/1692/17 за позовом матері невакцинованої дитини до дошкільного навчального закладу про зобов’язання не чинити перешкод у здобутті дошкільної освіти.

В своїх висновках ВС зазначив про правомірність у відмови ДНЗ у прийомі на навчання дитини, яка не пройшла обов’язкову вакцинацію через недовіру матері до вакцини, незважаючи на те, що дитина згідно медичних документів була абсолютно здоровою.

Позиція Верховного Суду.

Вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об’єктивні підстави - тобто було виправданим.

ВС зазначив про те, що згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Згідно з положеннями частини шостої статті 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відповідно до пункту 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 листопада 2002 року № 434, питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.06.2017 на засіданні лікарсько-консультативної комісії було встановлено, що у травні 2017 року мати дитини відмовилась від вакцинації дитини на RV1 АКДП та вирішено, що у зв`язку з неблагополучною епідеміологічною ситуацією дитина відвідувати дитячий садок не може.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки керівництво дошкільного навчального закладу діяло у відповідності до норм чинного законодавства України, адже у силу приписів статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження та надання висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу. Враховуючи тривалу відсутність дитини у дошкільному навчальному закладі (більше восьми місяців), наявність вакцини, якої не було у медичному закладі під час зарахування дитини до дошкільного навчального закладу та відмову матері від профілактичного щеплення у зв`язку із недовірою до вакцини, відповідач правомірно відмовив у прийнятті дитину до садочка без висновку лікарсько-консультативної комісії (при відсутності у дитини щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу.

У справі, яка переглядається, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір`ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в дошкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту» громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім`ї. Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють: у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти; у сім`ї - за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти; за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність; за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.

Згідно ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про дошкільну освіту» дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною дошкільної освіти, але держава, з метою дотримання прав дитини на дошкільну освіту та забезпечення безпеки та здоров`я всіх дітей, встановлює певні правила для реалізації такого права.

Зважаючи на це, завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей.

За обставинами цієї справи право малолітнього сина позивача на освіту у дошкільному навчальному закладі було з огляду на суспільні інтереси тимчасового обмежено (до проведення щеплення, покращення епідеміологічної обстановки, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) у зв`язку із тим, що сама позивач, не довіряючи якості вакцини (належним чином не мотивувавши свою недовіру або неможливість застосувати ту вакцину, якій вона довіряє), не дотрималась календаря обов`язкових щеплень і відмовилась від чергового щеплення дитини.

Висновки автора, зроблені на підставі вказаної постанови ВС та відповідного законодавства:

Робити дитині профілактичні щеплення (вакцинацію) чи ні – справа батьків.

Немотивована відмова від проведення обов’язкових профілактичних щеплень, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу), у т.ч. у випадку немотивованої недовіри якості до тієї чи іншої вакцини, за відсутності відповідного висновку лікарської комісії про можливість відвідувати заклад щеплення (щеплень) (наприклад у випадку наявності у дитини протипоказань до тієї чи іншої вакцини), може бути підставою для відмови адміністрації навчального закладу (школи, садочку) у прийомі до нього дитини.

У випадку відмови від вакцинації тією чи іншою вакциною у випадку наявності у дитини протипоказань та/або мотивованої недовіри до якості відповідної вакцини варто своє рішення належним чином обґрунтувати і надати відповідній лікарській комісії, висновки якої за необхідності можна оскаржити вищому органу або до суду.

Адвокат Сергій Ткаченко.